Коли «післясвят» вже настало, а зміни в житті не почали відбуватися, не варто засмучуватися. На це є низка причин. Будь-яка зміна вимагає певних зусиль. А якщо хочеться зійти зі шляху на початку – варто проаналізувати, чому так відбувається. Чому важко змінювати свою поведінку та що робити, аби все вдавалося – роз’яснює HR-спеціалістка й учасниця спільноти «Пошуршимо?» Наталія Тимків у статті, розміщеній на однойменному порталі.
Далі наводимо текст матеріалу.
Уявімо собі ситуацію: лікар радить пацієнту схуднути, щоб покращити стан здоров’я, або перейти нас спеціальне харчування. Тобто існує реальна необхідність, підкріплена анамнезом хвороби, змінити свої харчові звички. Оскільки, візит відбувся у грудні, людина каже – «Перейду на ту дієту і почну займатись спортом вже з Нового року». Наступає 1 січня. Людина думає – «Ні, ви серйозно? Зранку після новорічної ночі, коли в мене ще стільки олів’є в холодильнику? От уже після свят точно займусь собою!». Далі йде Різдво, Марії, Василя, Старий Новий рік, Водохреща. Цього року на всі ці дати припав і локдаун – тож людина спокійна – в спортзал записатись не вийшло – все зачинено. На календарі – 19 січня – українське «післясвят». Що робить наша людина? Правильно, продовжує їсти те, що й до Нового року, а якщо зробила зарядку за цих 19 днів – то взагалі молодець. А чи були у вас новорічні обіцянки, які ви так і не змогли виконати? А потім картали себе за це, і взагалі перестали планувати? Вивчити англійську, схуднути/набрати вагу, сісти на шпагат, знайти нову роботу, почати заощаджувати, піти в спортзал чи басейн. Чому ми вибираємо якусь спеціальну дату – з понеділка, з 1 числа, з Нового року – і або нічого не робимо, або, максимум днів 7-10, і далі все повертається на круги своя? Ці питання зацікавили мене, і я вирішила пошукати відповідей.
1. Емоції та самопочуття
Незалежно від нашого бажання, емоції у нас генеруються постійно – ми реагуємо на зовнішні події, мову тих, хто нас оточує, на власні думки, й навіть на одне вимовлене нами слово – вголос чи подумки. Емоції проходять три стадії – спочатку генеруються, потім усвідомлюються, а тоді виражаються.
Тільки усвідомлення емоції дає можливість керувати собою та ситуацією. І варто пам’ятати, що ми будемо максимально ефективними тільки тоді, коли будемо знати, що відчуваємо, і відповідно, володіти своїм тілом. Наприклад, на вас накричали – і ви тут же почали захищатись, злякались – тобто відразу показали реакцію. Але достатньо секунди, щоб подумати – чи слід вам зараз боятись, чи треба захищатися і щось відповідати, чи це невигідно наразі. А усвідомлюючи емоцію, ми можемо вибрати реакцію: відповісти спокійним тоном, розсміятись чи промовчати. Саме усвідомлення емоцій дає можливість керувати ними.
Бізнес-тренерка Валерія Козлова, авторка методики EQ-Boost, подає кілька технік, які допомагають підвищити емоційний інтелект. Почнемо з синхронізації зовнішнього та внутрішнього. Зовнішня мова – це слова, які ми чуємо від інших, або слова які ми вимовляємо вголос. Внутрішня мова – це слова, або думки, які в нас виникають у момент, коли говорить хтось інший, чи потік думок або слів, який входить у нас одночасно з нашою розмовою. Щоб привести у відповідність внутрішнє і зовнішнє мовлення, потрібно зрозуміти, яка емоція лежить в основі внутрішнього мовлення – тобто, яка саме емоція пов’язана зі словами, що їх говорить внутрішній голос. З цією емоцією потрібно працювати.
Що робити?
Техніка «Синхронізація зовнішнього і внутрішнього мовлення». Якщо у вас є ідея, яку ви певний час не втілюєте в життя – то візьміть аркуш паперу і поділіть на дві частини. У першій частині сформулюйте свій намір почавши зі слів – «Я роблю…» Наприклад: Я засновую стартап. Наступний крок – спробуйте почути свій внутрішній голос, який відразу відповість. Внутрішній голос може погодитись і сказати – «Так, давно пора, класно!», а може й заперечити «Який стартап – ти забув, що ти невдаха?» Запишіть отримані результати у дві колонки – Зовнішнє мовлення та Внутрішнє мовлення.
Техніка Зв’язка «думка-емоція». Часто думки та емоції втрачають зв’язок між собою, неусвідомлені емоції потрапляють у несвідоме і стають нашим тягарем. Щоб цього не ставалось. Важливо ідентифікувати яку емоцію викликала та чи інша думка. Наприклад, ваш учень знову не зробив домашнє завдання. Крок 1. Поставте собі вголос запитання – «Що я відчуваю в цей момент?» Крок 2. Озвучте точну назву вашої емоції, наприклад «Я злюся». Крок 3. Яка думка (слово) викликала цю емоцію? – «Мій учень не виконує домашнє завдання». Крок 4. Зробіть зв’язку думки та емоції, проговоріть її вголос: «Я злюся – мій учень безвідповідально ставиться до моєї роботи». Якщо ви правильно визначили думку, яка викликала емоцію, ви відразу відчуєте полегшення вашого емоційного стану – емоція втратить владу над вами. Якщо полегшення не настало – шукайте ту думку, яка насправді викликала цю емоцію. Ну, і простіший спосіб слідкування за своїми емоціями – це ведення щоденника емоцій.
Рекомендую для читання книгу «Технологія EQ-BOOST. Як використовувати емоційний інтелект у бізнесі та житті» Валерія Козлова.
2. Настрій та самопочуття
Згідно з дослідженнями нейробіолога Антоніо Демасіо, 95% наших рішень приймаються на основі того, як ми почуваємся (настрій, емоції, тілесні відчуття). Ваш поточний настрій визначає, які мікрорішення ви приймете сьогодні. Уявляєте? На перший погляд, звучить лячно, але тепер стає зрозуміліше небажання людини вранці 1 січня, після гучного святкування, займатись бігом. Немає ресурсу – немає настрою. Нагадаю одну з моїх улюблених цитат: не приймати якесь рішення – це теж рішення. І в цьому випадку воно продиктоване самопочуттям, яке ми не враховували при плануванні цілей. Бо ми плануємо з понеділка, але ми не знаємо, яке у нас буде самопочуття чи настрій у той день Х.
Уявіть собі марафонця або олімпійського чемпіона. Як думаєте, чи казав він собі – «Ох, ні, там сьогодні надворі дощ, не піду тренуватись»? Чи, незважаючи ні на що, він щодня харчувався згідно дієти, виконував певні вправи, тренувався по кілька годин в день, роками? Скільки мікрорішень він приймав відносно своєї цілі за цей проміжок часу? Уявляєте собі Ілона Маска чи Опру – які кажуть – там надворі сніг/я сьогодні сумний/а, я сьогодні не буду проводити стратегічну нараду, чи зйомки? Я – ні. Звісно, я не закликаю ставати перфекціоністами і йти тренуватись, маючи 37,2. Але можна знайти спосіб щодня приймати мікрорішення, які приведуть нас до мети.
Що робити?
Наприклад, я сьогодні втомлена, але можу послухати 10 хв Ted Talks англійською, або виконати 10-15 хв найпростіших асан з йоги. Раян Менсі наводить алегорію клімату і погоди: їдучи, до прикладу, в Одесу, ви знаєте, що там зазвичай тепло, але можуть бути і холодні, вітряні чи дощові дні. І якщо надворі вітер і дощ – то ви вдягнете вітрівку чи візьмете парасолю. У кожного з нас є свій «клімат» – це напрямок руху до мети, наші цінності. Але по дорозі до неї з нами трапляється «погода» – настрій і самопочуття. Тому не шукайте мотивацію чи силу волі, шукайте свої цінності, свою мету.
Раджу почитати книжку “F*ck your feelings” Ryan Munsey.
3. Спосіб мислення, переконання
Мислення визначає, як людина зберігає поточну інформацію в голові, і впливає на прийняття рішень
Хто читав Керол Двек, той вже знає різницю між фіксованим мисленням та мисленням, націленим на зростання. Якщо коротко: ви робите певну дію і вона призводить до невдачі. Якщо ви кажете собі – «Це означає, що я невдаха» – то у вас фіксований спосіб мислення. Якщо в тій самій ситуації ви кажете собі: «Ага, цей спосіб не працює. Що я можу зробити інакше, щоб досягти своєї мети, які мої наступні кроки?» – то у вас мислення, спрямоване на зростання, а також набагато більше шансів досягти успіху у житті (під успіхом я маю на увазі те, що важливе для вас, необов’язково якісь суспільні стереотипи про людину вашого віку чи статусу). Фіксований спосіб мислення формує внутрішній діалог, що крутиться навколо оцінок – я поганий, або я занадто хороший, це чорне, а це біле. Люди зі способом мислення, націленим на зростання, теж весь час стежать за тим, що відбувається, але їхній внутрішній монолог має такий вигляд: Чого я можу навчитися? Як мені вдосконалитись?
У 1960-х роках психіатр Аарон Бек, працюючи з пацієнтами, помітив, що перед тим, як їх накривала хвиля тривожності чи депресії, у їхніх головах проносилась думка: «Ця терапія нічого не дасть. Мені ніколи не стане краще», «Лікар Бек вважає мене нездарою». Такі переконання викликали неприємні відчуття не лише під час сеансів, а й у повсякденному житті. І хоча переконання формуються на несвідомому рівні, можна навчити людей аналізувати і прислухатися до себе. Тому Бек почав учити клієнтів розбиратися з переконаннями та змінювати їх. Так зародилася когнітивна терапія – один з найбільш дієвих методів лікування.
Свідомо чи несвідомо всі люди зберігають поточну інформацію про те, що відбувається, що означають події і як слід поводитися. Наш мозок постійно моніторить і тлумачить – так ми підтримуємо зв’язок з реальністю. Проте іноді ми хибно тлумачимо те, що відбувається. Дехто надає подіям завеликого значення й реагує надміру емоційно, що призводить до тривожності, депресії, злості чи навіть зарозумілості.
Що робити?
Складайте конкретні плани: «Завтра в обідню перерву візьму чаю, зачиню двері в кабінеті і зроблю той важливий дзвінок». Або «У середу вранці встану, почищу зуби й відразу сяду за стіл писати доповідь». Поміркуйте, що вам треба зробити. Може, хочете чогось навчитися чи вирішити якусь проблему? Щось не клеїться? Складайте конкретний план та візуалізуйте його – коли, де і як саме ви його виконаєте.
Намагайтесь дивитись на складні ситуації по-новому. Ставте собі запитання: як можна реагувати інакше? Що вдіяти? Яких зусиль докласти? Чого варто навчитися?
4. Звички
Усе наше життя, хоч і має визначену форму, є всього лише сукупністю звичок.
Вільям Джеймс
Ми щодня робимо вибір, який нам здається, є результатом добре обміркованого рішення, але насправді це не так. Це всього лише звичка. Що ви зробили сьогодні вранці, щойно прокинувшись: випили склянку води, почистили зуби чи перевірили соцмережі на наявність нових повідомлень? Якою дорогою йшли чи їхали на роботу? Що ви зробили ввечері після роботи – взяли кросівки і пішли на пробіжку, чи сіли перед ноутбуком з мискою чіпсів?
За словами науковців, звички виникають через те, що мозок постійно шукає способу заощадити зусилля. Якби він міг діяти, як йому заманеться, він би перетворив чи не кожну повсякденну дію у звичку. Але постійне заощадження розумових зусиль може мати і негативний момент – якщо мозок розслабиться у невдалий момент – ми можемо прогавити щось важливе – наприклад, не помітимо авто, яке в’їде у нас.
Мозковий процес формування звички виглядає так: спершу є вказівка- імпульс, що каже мозкові перейти в автоматичний режим і радить, яку звичку використати. Далі йде шаблон – фізичний, розумовий чи емоційний. І наостанок – винагорода, що допомагає мозку визначити, чи варто запам’ятовувати цей конкретний цикл на майбутнє. З часом цей цикл стає автоматичним.
Що робити?
Практично будь-яку поведінку можна змінити за умови, що вказівка й винагорода залишаться такі самі. Щоб змінити звичку треба додати новий шаблон поведінки, а вказівку й винагороду залишити такими як були. Наприклад, я завжди їм солодощі або будь-яку шкідливу їжу, коли дивлюсь фільм. Кіно – це імпульс, який каже мені, що зараз мені бракує в руках тарілки. Що я роблю – залишаю перегляд фільму, але замість десертів їм канапку з авокадо, або мигдаль. Проаналізуйте свої звички, і розбийте їх на три послідовні частини. Подумайте, чим ви можете замінити другу сходинку циклу, яка б вела вас до вашої мети.
Зверніть увагу на книги «Сила звички. Чому ми діємо так, а не інакше в житті та бізнесі» Чарлз Дахігг та «Перемикайся. Стань тим, ким хочеш бути» Маршалл Голдсміт, Марк Рейтер.
Замість висновку – зміни це легко чи складно?
«Хіба хтось казав тобі, що буде легко?», – співає один львівський гурт. Утілення зміни, конкретний образ якої ми тримаємо у своїй свідомості, це процес. Він потребує пильності та старанного самоконтролю, вимагає відданості механічним повторенням (звичкам). Пам’ятайте: ніщо не є важливим, поки ми не надамо йому значення. Проаналізуйте, що для вас має значення насправді, і рухайтесь у напрямку своїх цінностей. Усвідомленість створює можливість вибору ким стати. Будьте усвідомлені, будьте щасливі та будьте успішні, і не лише 1 січня чи «з понеділка», а завжди.
Джерело