Роками негласним правилом для українців була схема: «до 25 почати працювати, в 45 – досягти кар’єрного піка і в 60 піти на пенсію». Але як це поєднується з сучасним принципом Lifelong Learning? Ніяк. Тому що цей уклад поступово стає частиною історії. K.Fund Media розбирався у тому, що робити зрілим фахівцям у віці «за 50» в нових бізнес-умовах.
Роками негласним правилом для українців була схема: «до 25 почати працювати, в 45 – досягти кар’єрного піка і в 60 піти на пенсію». Але як це поєднується з сучасним принципом Lifelong Learning? Ніяк. Тому що цей уклад поступово стає частиною історії. K.Fund Media розбирався у тому, що робити зрілим фахівцям у віці «за 50» в нових бізнес-умовах.
Про пенсійний вік
З 1 січня 2019 року в Україні змінилися правила виходу на пенсію. Тепер не кожен зможе в 60 покинути рідний офіс і піти «на заслужений відпочинок»*.
* Для виходу на пенсію в 60 років українці повинні мати необхідний трудовий стаж. У 2018 році він становив 25 років. Щорічно цей показник буде рости на 1 рік, і до 2028 року повинен досягти 35 років. Якщо стаж є меншим – людина зможе вийти на пенсію у віці 63 або 65 років.
Але річ у тому, що багато хто у цьому віці відчуває необхідність і бажання продовжувати свій шлях кар’єрними сходами.
Згідно з соціологічним опитуванням, проведеним USAID «Трансформація фінансового сектора» у 2018 році, 57% опитаних не готові відкладати гроші на пенсію. При цьому 68% упевнені, що не отримуватимуть достатньої пенсії для забезпечення гідного рівня життя.
Про закордонний досвід
Чи тільки в грошах криється причина того, що люди не поспішають залишати робочі місця? Навряд чи, адже не тільки українці намагаються довше залишатися «в обоймі».
Згідно з даними Центру досліджень пенсійного забезпечення у Бостонському коледжі, працівники у віці 50 років частіше змінюють робоче місце і подовжують свою кар’єру в порівнянні з попередніми поколіннями.
При цьому ті, хто змінюють роботу в цьому віці, набагато частіше продовжують кар’єру до 65 років, ніж ті, хто протягом всієї кар’єри залишаються на тому самому місці.
Про особливості українського ринку праці
Буває і так, що прагнення продовжувати роботу залишається, а «досиджувати» до пенсії на старому місці немає ані можливості, ані бажання. І не важливо, «попросили» вас зі звичного місця роботи чи ви самі вирішили змінити життя. Попереду з’являється перспектива пошуку нового місця.
З працевлаштуванням людей, яким 50 або 60 років, можуть виникнути проблеми
«Офіційно вікові рамки кандидата ніколи не вказують, це вікова дискримінація, і вона адміністративно карається. Однак, якщо компанія приймає рішення про те, що їм потрібен працівник, не старший за певний вік, ці резюме просто не розглядаються. Безпосередньо відмову ніхто не дає», – пояснює HR Generalist компанії ITProsteer Ірина Клейменова.
Вона зазначила, що серед роботодавців існує думка, що співробітник «за 50» може пропрацювати недовго і багато хворіти, до того ж такі співробітники вимагають більшої оплати, оскільки знають собі ціну.
Перевага надається представникам поколінь X або міленіалам.
Кар’єрний консультант Уляна Ходорівська впевнена, що зі стереотипами під час пошуку роботи зустрічається практично будь-яка статева і вікова група. Юних дівчат не люблять наймати тому, що вони вийдуть заміж і завагітніють, іноді не хочуть наймати жінок з дітьми.
Про роботу та навчання
«Для початку важливо відповісти на питання “навіщо мені нова робота?”. Якщо просто досидіти, то цим можна займатися і на старому місці. А ось бажання робити щось нове – хороший знак», – пояснює Уляна Ходорівська. Докладати зусилля краще там, де справді хочеться це робити, адже пошук нової роботи – це обов’язково стрес.
«Перш ніж замислюватися про зміну роботи, варто звернути увагу на свою кваліфікацію.
Запитайте себе: чи давно я навчався чогось нового?
Курси підвищення кваліфікації, комп’ютерної грамотності або будь-яке інше цікаве вам навчання зробить вас більш затребуваним кандидатом і знизить стрес», – говорить Уляна Ходорівська.
Про боротьбу зі стереотипами та право вибирати
Психолог Ольга Кухарук впевнена, що поширена думка про складнощі з навчанням у людей старших за 50 – це звичайний стереотип.
«Навряд чи в нашій країні проводилися дослідження, які могли б підтвердити або спростувати особливості навчання або адаптації в колективі людей різних вікових груп. А без досліджень і статистики це будуть лише припущення, обмежені особистим досвідом. А досвід у свою чергу обмежений стереотипом», – пояснює вона.
Також проблема може бути і у самих людей старшого покоління. Думки «я знаю, що такі, як я, ніде не потрібні, так що не буду навіть пробувати» можуть привести до відмови боротися.
Кандидат біологічних наук, співзасновник Beehiveor Academy and R & D Labs и член Федерації європейських товариств нейронаук (FENS) Віктор Комаренко запевняє, що вік – не перешкода для навчання, розвитку та перепрофілювання. Все залежить від того, наскільки мозок людини «звик» вчитися. Звичайно, якщо здобувач все життя займався однотипною роботою, то йому буде набагато складніше почати щось зовсім нове. У більшості випадків у таких людей мозок з роками стає менш пластичним. У ньому сформувалися і посилилися ті нейронні зв’язки, що відповідають за рішення одних і тих самих завдань. Такі стійкі, постійні ансамблі нейронів дозволяють розв’язувати звичні питання швидко та економічно для мозку. Навіщо нервовій системі залучати додаткову кількість нервових центрів, клітин, синапсів** і витрачати колосальну кількість енергії, якщо вже є «спеціалізовані» нейронні мережі? Це і є причиною стереотипного, негнучкого мислення.
** Синапс – місце контакту між двома нейронами або між нейроном і клітиною-мішенню. Служить для передачі нервового імпульсу між двома клітинами.
Для того, щоб розширити свої когнітивні здібності, бути більш гнучким і адаптивним, необхідно збільшувати кількість зв’язків між нейронами і як наслідок – нейронних мереж. Цей результат досягається завдяки отриманню нових знань та навичок – навчанню.
«Є такі 50-річні люди, які можуть дати фору 30-річним. А все тому, що вони працюють над собою. Мозок здатний вчитися протягом усього життя, і не важливо, скільки вам років», – зазначив Віктор Комаренко.
«Не варто впадати у відчай. Необхідно просто показати, що ви можете: ідеальне резюме, красивий супровідний лист з акцентом на навичку, а не на вислугу років. Найкраще мати сторінку в Facebook, в LinkedIn, чим сучасніше ви здаєтеся, тим більше шансів потрапити на роботу», – резюмує HR Generalist Ірина Клейменова.